Велосипедні втулки - один з найскладніших компонентів велосипеда. Вони виступають центром не тільки коліс, а й усього велосипеда, виконуючи безліч функцій. Вони утримують конструкцію коліс разом, дають змогу їм обертатися і служать місцем кріплення касет і дискових гальм. У такому маленькому корпусі вміщено безліч механізмів, які також здатні витримувати величезну силу, що чиниться на них.
Стандарти велосипедних втулок
Близько 15 років тому стандарти втулок були досить простими. Практично всі велосипеди використовували швидкознімні осі - ексцентрики невеликого діаметра, що проходять крізь вело втулки. Їхня ширина становила 100 мм спереду і 130 мм ззаду для шосейних велосипедів і 100 і 135 мм для гірських.
Ситуація змінилася, коли на сцену вийшли ширші та жорсткіші осі, що призвели до переходу гірських велосипедів на "стандартну" вісь 15x100 мм спереду і 12x142 мм ззаду. Більшість велосипедів того часу оснащувалися ободними гальмами, тому на втулках не було фланців з фіксацією гальмівних роторів. Однак і це змінилося. Сьогодні ексцентрики для велосипеда поступово відходять на другий план і їх замінюють міцні, жорсткі осі.
Стандарти втулок Boost і Super Boost
Поширення більш товстих осей почалося якраз у той час, коли на ринку стали з'являтися дискові гальма, що призвело до змін у гірських велосипедах, циклокросі та навіть на шосейних байках.
Більшість циклокросових велосипедів спочатку оснащувалися швидкознімними осями, а потім швидко перейшли на більш товсті осі. На той час на гірських велосипедах уже почали з'являтися колеса діаметром 29 дюймів, які зазнавали великого навантаження.
Для боротьби з таким навантаженням було запроваджено відстань між фланцями, що мала назву "Boost". Це робило втулку ширшою, що в кінцевому підсумку робило колесо міцнішим і жорсткішим. Збільшення відстані між фланцями дало змогу довести ширину втулки до 110 мм спереду і 148 мм ззаду.
Тим часом дискові гальма, що встановлюються на дедалі більшу кількість шосейних велосипедів, призвели до збільшення передньої осі до 12 мм, що дало змогу знизити навантаження на втулку під час гальмування. Більшість сучасних шосейних велосипедів з дисковими гальмами, як і раніше, оснащуються осями 12 x 100 мм спереду і 12 x 142 мм ззаду.
За останні кілька років виробники ще більше збільшили відстань між фланцями за допомогою стандартизації Super Boost, збільшивши їх до 12 x 157 мм. Варто зазначити, що Boost (12 x 148 мм) все ще є поточним стандартом для гірських велосипедів, але багато компаній вже придивляються до Super Boost.
Барабани втулок
Жодна втулка не може бути повноцінною без барабана. Барабан - це механізм, на який кріпиться касета для взаємодії колеса з трансмісією.
Один із найпоширеніших барабанів - це Hyperglide від Shimano. Він має 13 шліців, які утримують касету для передачі зусилля. Однак якщо шліци барабана сильно зносяться, вам доведеться замінити втулку повністю.
Зовсім недавно Shimano випустила барабани Micro Spline, які використовують 23 менших шліци для утримання касети. Ці втулки не зношуються так само як Hyperglide, і підходять для 11- і 12-швидкісних касет з мінімальною зіркою на 10 зубців.
Барабани XD та XDR від SRAM також беруть участь у загальній грі. Sram XD оснащені надійним інтерфейсом, що унеможливлює пошкодження, як, наприклад у Micro Spline. Вони також сумісні з 12-швидкісними касетами з мінімальною зіркою на 10 зубців.
Храповий механізм
Якщо ви не їздите на велосипеді з фіксованою передачею, то, найімовірніше, вам хотілося б перестати крутити педалі та просто котитися з гірки. Саме для цього існують храповий механізм всередині втулки. Існує два основних типи систем: на собачках і тріскачка.
У системі з собачками використовуються невеликі вигнуті важелі, які відштовхуються пружинами та чіпляються за зуби в одному напрямку і прослизають по них в іншому. Таким чином, під час педалювання зубці зачіпляються і змушують втулку обертатися, а під час холостого ходу вони ковзають по поверхні та не створюють опору. У тріскачковій системі використовується два зубчастих кільця, які змикаються між собою під час педалювання, створюючи зачіп і передаючи енергію на колесо.
Інші особливості втулок
Тепер, коли дискові гальма стали вкрай поширені, більшість втулок стали оснащуватися кріпленнями для роторів дискових гальм. Ці кріплення бувають декількох видів і дуже важливо переконатися, що ваша нова втулка буде сумісна з вашими гальмівними роторами. Глобально, кріплення буває під 6 болтів або з центральним замком (Centerlock).
Варіанти під 6 болтів прості: болти безпосередньо кріплять гальмівний диск до фланця. У втулках з CenterLock використовується стопорне кільце для кріплення диска до фланця.
Також вам слід переконатися, що спиці, які ви маєте намір використовувати, підходять для вашої нової втулки. Існують спиці з J-подібним гаком і прямі спиці, які підходять тільки до деяких втулок.
На ринку також присутні планетарні втулки, які являють собою храповий механізм поєднаний з трансмісією. Вони часто використовуються в міських і туристичних велосипедах через їхню надійність і здатність забезпечити плавне перемикання швидкостей без необхідності зовнішнього перемикача. Планетарна втулка не потребує частого обслуговування, оскільки всі внутрішні компоненти захищені від зовнішніх впливів, таких як бруд і вода, що подовжує термін служби та знижує ймовірність поломок.
